Пожовклі дні під сірим тихим небом,
Сумні дощі, та жодного листа.
Твої слова для мене стануть громом,
Прийди й скажи, не стримуй на літа.
Підводся, обережно на порозі,
Йди степом серед мокрих трав.
Та пам’ятай, не треба у дорозі
Співати пісні та ловити гав.
Нетихий час, сурова порА року,
Багато злих людей чекають тебе там.
Не бійся іх вбивати честним хокку.
Побійся душу боргувать чортам...
...Чи є новини нині з забуття?
Чи маєм право жить як Хомо?
Спитаем разом в нашого життя
У мене є чудова пляшка рому...
Комментариев нет:
Отправить комментарий